Ошибки коллекторов и как с ними бороться 24.05.2010
Досудебное взыскание долгов стало большим бизнесом. Поскольку конкуренция между различными агентствами обострилась, компании с целью повышения эффективности начали использовать в своей работе гораздо более агрессивные тактики общения с неплательщиками. При этом, разыскивая должников, сотрудники коллекторских подразделений часто третируют и случайных людей. Что нужно знать и как дать отпор.
Такие ошибки бывали и раньше, но в последнее время стали случаться намного чаще. Сегодня коллекторы пытаются взыскать все, что угодно, включая те долги, которые уже были давно погашены и даже долги, которые вообще никогда не существовали.
Неэтичное поведение коллекторов
Больше всего вызывают раздражение непрекращающиеся телефонные звонки, которыми коллекторы изнуряют людей. "Каждый вечер около 22-00 мне звонил "железный голос", - пишет пострадавшая. - "Но самое обидное, что ему ничего нельзя было возразить, а очень хотелось, потому что долго не мог "выйти" на живого сотрудника банка. После того, как наконец-то дозвонился в колл-центр за объяснениями, выяснилось, что по какой-то причине я задолжал банку 9 копеек. Я, конечно, не возражал и внес эти деньги на карту, после чего звонки прекратились. С одной стороны хорошо, что меня не били, а с другой затрата времени на поиск связи с банком очень неприятно и даже унизительно".
На ранних этапах просрочки банки используют автоматический IVR-обзвон с помощью колл-центров. Чем больше срок, тем более активными становятся действия по досудебному взысканию. Банк может передать долг или продать его "хард" коллекторам. Тогда специалисты по взысканию долгов выходят "в поле" и контактируют с соседями должника, а также его коллегами по работе.
Эти случаи возникают все чаще, и до сих пор никто не задумывался о том, как много невинных людей стало целями охотников за долгами. Даже те, кто каким-то образом связан с коллекторским бизнесом, обеспокоены большим количеством ошибок в процессе досудебного взыскания, опасаясь, что их количество продолжит расти.
"Сейчас у меня на руках три распечатки из банка и разница в сумме долга между ними порядка 1000 и 100 гривен, то есть во всех трех бумагах разные суммы", - удивляется другая пострадавшая. - "При закрытии кредита, сумма уточнялась у менеджера на день закрытия, а через пару месяцев Главный офис банка прислал распечатку о том, что остаток задолженности составляет 100 гривен и стал начислять на них 140 гривен процентов ежемесячно. Теперь мне постоянно приходят письма, имитирующие решение Суда о принудительном взыскании этого долга, а недавно вообще разместили в моем подъезде объявление о том, что я прошу соседей помочь мне материально. И все это при честно погашенном кредите".
Ситуацию осложняет отсутствие каких-либо регулирующих документов или руководств, которые могли бы оперативно упредить возникновение подобных случаев. Более того, поскольку согласно действующему законодательству, коллекторский бизнес не лицензируется, то компании этого сектора не имеют "противовеса" по отношению к незаконным и неэтичным практикам ведения бизнеса. При этом у местных комитетов по защите прав потребителей практически отсутствуют рычаги воздействия на коллекторский бизнес.
Напротив, надежда на справедливость сохраняется в кредитно-финансовой сфере, где потребитель может пожаловаться на неправомерные действия в Национальный банк Украины или Госфинуслуг, которые вместе надзирают за банками и рынком потребительского кредитования. Именно поэтому, как правило, банки регистрируют все жалобы, очень внимательно следят и держат под контролем практику взыскания задолженности с помощью собственных коллекторских служб. Тем не менее, даже в банках периодически случаются скандалы из-за допущенных ошибок при обзвоне должников "софт" колл-центром, или выезде "хард" коллекторов.
Коллекторы, используя различные способы общения с неплательщиками, часто находящиеся "на грани фола", очень пугают людей, которые по ошибке оказались в базе данных злостных неплательщиков. Особенно много случаев возникает в связи с неэтичной практикой розыска должников.
Так, одному молодому мужчине, у которого есть долг в банке и он честно его выплачивает, периодически звонили различные люди, которые представлялись коллекторами и агрессивно требовали позвать к телефону неизвестного человека. Сразу же после первого контакта он объяснил, что квартира находится в кредите и куплена несколько лет назад в том же банке, где работают коллекторы. Оказалось все просто - сотрудники банка разыскивали близкого родственника предыдущего владельца квартиры, используя устаревшие контактные данные из профайла заемщика.
При этом в момент совершения сделки в банке никто из специалистов не удосужился обновить базу данных. Казалось бы, инцидент исчерпан, однако звонки и незваные гости на пороге квартиры продолжали появляться. На все требования прекратить это, коллекторы только пожимали плечами: "Мы не знаем когда они прекратятся". Решение было найдено весьма неординарное молодой мужчина позвонил в пресс-службу банка, после чего прозвучал звонок начальника управления безопасности с предложением зайти в гости. В итоге история закончилась "хэппи-эндом" - извинениями сотрудников всего управления и крепким заварным кофе.
Так, конечно, бывает не всегда. Поэтому при общении с коллекторами очень важно знать свои права и линию поведения.
Если вы уже погасили свой кредит
Что делать, если коллекторы стали контактировать с вами по поводу кредита, который вы уже давно погасили? В первую очередь необходимо написать и отправить заказное письмо с уведомлением о вручении. В самом письме следует объяснить ситуацию и вложить копии всех имеющихся квитанций об оплате, а также копию справки об отсутствии кредитной задолженности. По инструкции НБУ, такую справку обязаны выдавать при закрытии кредитной задолженности перед банком. Для старых кредитов, а также кредитов, которые были взяты в других финансовых учреждениях, такие справки могли не выдаваться, что добавляет проблем при общении с коллекторской компанией.
Согласно Гражданскому кодексу Украины, коллекторская компания обязана отправить письменное уведомление, в котором сообщается сумма долга и наименование кредитора, который купил долг.
"Четыре года назад я оформил кредит на мобильный телефон в кредитном союзе", - рассказывает свою историю заемщик. - "Пользуясь тем, что в договоре указана возможность досрочного погашения, полностью рассчитался за него. И вот в прошлом году мне приходит письмо о том, что у меня был долг, который кредитный союз продал коллекторам и теперь я должен заплатить напрямую коллекторской компании.
С тех пор ежемесячно на мой адрес приходят письма с требованием погасить задолженность. В них коллекторы угрожают: подать в суд, направить выездную группу для описи имущества, передать сведения обо мне в Пограничную службу (запрет выезда за границу), в межбанковский реестр мошенников (запрет выдачи кредитов), отобрать заграничный паспорт, которого у меня никогда не было. Даже предлагали заполнить анкету, в которой мне предлагалось добровольно указать все имеющееся ценное имущество (квартира, машина, телевизор, компьютер, холодильник, стиральная машина), место работы, занимаемую должность, зарплату мою и членов моей семьи".
По мнению юристов, в данном случае коллекторская компания нарушает целый ряд статей Гражданского кодекса Украины. В частности: статьи 257, 258, 261, 262 (пропущен срок исковой давности), 517, 518 (не предоставлены доказательства перехода прав к новому кредитору). И если вдруг бывший заемщик решит выплатить им какую-либо сумму, это означает признание всей суммы долга, причем срок исковой давности начинается с момента уплаты (ст. 264, 267 ГК Украины).
По всей вероятности, коллекторская компания рассмотрела письмо, однако просто забыла исключить случайного заемщика из базы данных для контакта. Иначе после определенного времени звонки бы прекратились и с заемщиком начали работать field-коллекторы. Когда досудебное взыскание не помогает, дело передается в Суд (legal collection).
Если вы никогда не брали кредитов
"С настоящими живыми коллекторами дел никогда не имели, просто не любим брать в долг. Но мужа летом по мобильному телефону доставали, и постепенно задолженность с 300 долларов выросла до 700. А ведь у нас в городе даже банка такого нет. Он им объяснял очень долго, но звонки прекратились только через три месяца", - поделилась своими впечатлениями одна женщина.
Если долг, о котором сообщает коллекторская компания, никогда не был вашим, не стоит просто выбрасывать письмо в мусорный бак, советуют специалисты. Будет хорошей идеей написать ответное письмо, где сообщить об отсутствии задолженности и попросить коллекторов больше не контактировать с вами. Если звонки продолжаются, а коллектор не может доказать наличие вашего долга перед компанией, нужно обратиться с письмом в Комиссию по защите прав потребителей.
Кроме этого, юристы настоятельно рекомендуют также обжаловать действия коллекторов в Генеральной Прокуратуре, ведь согласно статье 32 Конституции Украины, никто не может претерпевать вмешательство в его личную и семейную жизнь. А противоправные действия коллекторов можно расценивать как безосновательное вмешательство в личную жизнь, которое является нарушением конституционных прав граждан. Впрочем, большинство граждан предпочитает не связываться с юридической волокитой и терпеливо ждать, когда коллекторская компания "выдохнется" и телефонные звонки закончатся.
В последнее время появилась одна интересная возможность решить проблему неэтичного поведения коллекторов "бескровно" с помощью обращения к независимой ассоциации, в которой состоит данная компания.
Кодекс этики
Рынок коллекторских услуг в Украине еще юный и совсем недавно начал "окультуриваться". Менее года назад появились две крупные ассоциации коллекторских агентств, которые репрезентуют более 90% рынка услуг по взысканию задолженности. На сайте одной из них размещен Кодекс этики коллектора, основной целью которого является защита потребителей от неэтичного поведения коллекторских компаний.
Для тех случаев, когда человек считает, что коллекторская компания, входящая в ассоциацию, каким-либо образом нарушила принятый Кодекс этики, предусмотрен раздел подачи жалоб. Жалобу можно отправить ассоциации прямо с помощью формы на сайте, со всеми копиями корреспонденции и документов, которые имеют отношение к делу. При этом необходимо проверить, чтобы человек, который подает жалобу и должник, если это разные люди, вместе подписали жалобу. Специалисты ассоциации обещают рассмотреть документы и принять необходимые меры.
Давайте более подробно взглянем на правила, которым обязан следовать специалист коллекторского агентства.
Коллектор вправе контактировать с должником персонально, по почте, с помощью телефона, смс или факса. Однако он не должен вступать в контакт в неудобное для человека время, такое как до 7-00 утра или после 22-00 вечера, если только не получит соответствующее разрешение. Кроме этого, коллектор не должен звонить должнику на работу или приходить в офис, если знает, что работодатель должника против таких контактов.
В статье 8 Кодекса Этики коллекторов также сказано, что они обязаны:
- не использовать процедуры взыскания, которые могут оскорбить честь и достоинство должника;
- не осуществлять беспричинное давление на должника в случае неплатежа;
- быть предусмотрительным и осторожным во время контакта с должником по телефону, смс, по электронной почте или во время личного визита;
- в случае если других инструкций не поступало, принять все обоснованные предложения должников уплатить долг частичными платежами, при условии получения объективных причин о неспособности заплатить долг;
- не намекать в письменной или устной форме, что будет применяться криминальное преследование или будет подан гражданский иск, при отсутствии на это правовых оснований;
- предлагать максимальное сотрудничество с уполномоченной третьей стороной должника;
- предлагать должникам, которые имеют финансовые сложности, проинформировать членов семьи про их сложности с погашением долгов во избежание конфликтных ситуаций;
- принимать во внимание всю предоставленную информацию о причинах неплатежа перед принятием решения о том, насколько допустимо принуждение к оплате долга.
Отдельно рассмотрен вопрос поиска должников, которые прячутся от компаний по взысканию задолженности (статья 9 Кодекса Этики коллекторов).
Специалисты по взысканию должны:
- не скрывать информацию о своей должности;
- применять любые необходимые действия для того, чтобы убедиться, что должник, который находится в розыске, является именно тем человеком;
- в том случае, если найденное лицо не является должником, соответственно обновить все необходимые записи в базе данных.
Несмотря на это, сотрудники коллекторских компаний и банков продолжают нарушать Кодекс Этики, а потребители не могут добиться справедливости. Формально, конечно, защитить потребителей от неэтичного поведения коллекторов может некоммерческая ассоциация или другое независимое государственное образование. Однако сложно на что-либо надеяться, когда во главе некоммерческой ассоциации находится руководитель коллекторского агентства, а во главе государственных служб и комитетов крупные бизнесмены.
Потребителям остается только ждать, что когда-нибудь во главе таких организаций будут действительно независимые люди, которые никогда не занимали высоких постов в коммерческих банках и коллекторских компаниях. В этом случае подход к защите прав потребителей в коллекторской сфере будет системным и упреждающим, ведь сейчас коллекторы и банкиры начинают что-либо предпринимать только когда скандалы получают большую огласку.
Артем Румянцев, banki.ua
____________________
Услуги юриста по Симферополю . Форумчанам скидки)))) Все вопросы в ЛС
Погранслужба не может отказать в выезде заграницу проблемному должнику банка 26.05.2010
Наличие долга перед банком или ЖЭУ не является основанием не выпускать гражданина Украины за границу, заявил глава Госпогранслужбы Украины Николай Литвин. Литвин объяснил, что существует исчерпывающий перечень оснований, когда Госпогранслужба отказывает гражданину Украины в пересечении границы.
Среди этих оснований:
- оперативно-розыскное дело на гражданина;
- уголовное дело;
- предписание прокуратуры;
- решения суда.
В других случаях, например списки банков по должникам, информация от органов местного самоуправления о долгах по коммунальным услугам не является основанием, чтобы отказать гражданину Украины в пересечении украинской границы.
"Если банк или ЖЭУ хочет, чтобы должник не выехал за границу, он должен обратиться в суд, получить судебное решение, которое поступит к нам", - сказал он.
Напомним, в 2009 году Госпогранслужба заявляла, что через границу не были пропущены 53 должника банковских учреждений.
Задание относительно соблюдения требований закона о временном отказе в выезде за границу граждан Украины, которые имеют невыполненные кредитные обязательства, было возложено на пограничное ведомство в соответствии с указом президента Украины от 08.10.2009 №813/2009 "О мерах по обеспечению возобновления стабильности в банковской системе" и планом организации его выполнения, одобренного на заседании Кабинета министров 21.10.09 (протокол №68).
Согласно статье 6 закона "О порядке выезда из Украины и въезда в Украину граждан Украины" одним из оснований для ограничения являются действующие неурегулированные договорные или другие невыполненные обязательства - до выполнения обязательств или решения спора по согласованию сторон в предусмотренных законом случаях, или обеспечения обязательств залогом, если иначе не предусмотрено международным договором Украины.
____________________
Услуги юриста по Симферополю . Форумчанам скидки)))) Все вопросы в ЛС
Кстати, довольно свежее решение о взыскании денег с коллекторов (http://reyestr.court.gov.ua/Review/20508023):
РІШЕННЯ №2-1184/11
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
20 грудня 2011 року Франківський районний суд м.Львова в складі:
головуючого-судді Мартинишин М.О.
при секретарі Кметь Г.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1
до ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»,
третя особа: ПАТ КБ «Правекс-Банк»
про відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди, -
ВСТАНОВИВ:
позивач звернувся з позовом до відповідача з вимогою відшкодування шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації та стягнення моральної шкоди. Свої вимоги обґрунтував тим, що протягом 2010 року на домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1 який зареєстрованого на його батька ОСОБА_2 поступали дзвінки від абонентів, що представлялись працівниками відповідача з вимогою до нього сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк» та на вказану адресу поступили листи із незаконними вимогами. Він неодноразово пояснював представникам відповідача, що в нього зобовязань перед ПАТ КБ «Правекс-Банк», жодних кредитів не оформляв. Він також повідомив працівникам відповідача, що за адресою, де встановлено домашній телефон його батьків НОМЕР_1, АДРЕСА_1, він фактично не проживає, просив їх не турбувати по даному питанню його батьків та надав свій контактний телефон НОМЕР_2. Однак відповіді на свої звернення він не отримав, дзвінки на телефон його батьків з вимогами та погрозами продовжувались, а з листопада 2010 року вони стали щоденними, та йшли з автомата автовідповідача. Внаслідок таких дій відповідача у нього погіршились стосунки з батьками, репутація його в очах батьків погіршилась. На фоні такої напруженої психологічної ситуації в нього погіршився звичний ритм життя, погіршився сон. Через постійні конфлікти з працівниками ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»він не може нормально зосередитись на роботі, значно впала продуктивність його праці, внаслідок чого виникли проблеми з його керівництвом. Крім цього, сусіди по будинку запитують його батьків, що за боргові проблеми в нього, їхнього сина. Вважає, зо діями працівників відповідача порушено його особисті немайнові права, нанесено йому шкоду його честі гідності та ділової репутації, яку оцінює в 100000 грн. та моральну шкоду, яку також оцінює в 100000 грн. Просить позов задовольнити.
В судовому засіданні позивач позов підтримав повністю з мотивів викладених в позовній заяві. Просить позов задовольнити .
Представник відповідача в судовому засіданні позов не визнав та пояснив, що 11.06.2010 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»укладено Договір про надання послуг №97-02/5Д, яким покладено обовязок на Банк надання інформації про боржників. 25.08.2010 року Банк надав їм замовлення №8 з переліком необхідної інформації про боржників, в тому числі і про гр.ОСОБА_1. У вказаному замовленні було вказана інформація, що заборгованість гр.ОСОБА_1 виникла на підставі кредитного договору №397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, загальний розмір якої складає 6298,40 грн., а строк прострочення платежу становить близько 720 днів. Листи та дзвінки на телефон згідно поштової адреси АДРЕСА_1 наданої банку напрялись позивачу, які відповідають адресі, що зазначена у кредитному договорі та адресі зазначеній позивачем у позовній заяві. Вважає, що відповідачем правомірно на підставі замовлення ПАТ КБ «Правекс-Банк»та у відповідності до чинного законодавства, здійснювало комплекс заходів спрямованих на ліквідацію(зменшення) заборгованості позивача. Крім цього позивачем не надано доказів якими та чиїми неправомірними діями було задано моральну шкоду у розмірі 200000 грн.. Просить у позові відмовити.
Представник третьої особи у судове засідання, будучи належним чином повідомленим про день, час та місце слухання справи, не зявився. В письмових запереченнях проти позову заперечив, просить виключити ПАТ КБ «Правекс-Банк» з числа третіх осіб у звязку з уступкою боргу, посилаючись на те, що 24.01.2011 року між ПАТ КБ «Правекс-Банк» та ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» укладено договір від 24.01.2011 року, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором «397656-1-041-7 від 15.08.2007 року переходить від ПАТ КБ «Правекс-Банк»до ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», а в свою чергу 30.03.2011 року ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал»та ТОВ «Компанія з управлінням активами «Прімоколект Капітал»укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги №30/03/2011-01, згідно якого відбулось переуступлення прав вимог. Тому відповідач набув статусу нового кредитора та отримав право грошової вимоги по відношенню до осіб, які являються боржниками ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», в тому числі і гр.ОСОБА_1.
Згідно ст.169 ЦПК України суд вважає, що справу слід слухати у його відсутності на підставі наявних у справі доказів.
Заслухавши думку позивача та представника відповіадча, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, зясувавши дійсні обставини справи, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Частиною 1 статті 3 Конституції України визначено, що людина, її життя і здоровя, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.
Наведене положення стисло відтворює зміст концептуальних засад преамбули Загальної декларації прав людини.
Відповідно до ст. 28 Конституції України, кожен має право на повагу до його гідності, ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту.
Зокрема, під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.
Статтею 68 Конституції України встановлено, що кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Будучи особистим немайновим правом, що забезпечує соціальне буття фізичної особи, право на повагу до гідності та честі захищається нормами Цивільного кодексу України.
Так, ст. ст. 270 і 297 ЦК України встановлено, що відповідно до Конституції України фізична особа має право на повагу до гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканими. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.
Також фізична особа має право на недоторканість своєї ділової репутації та може звернутись до суду з позовом про її захист, що передбачено ст. 299 ЦК України.
Під поняттям ділової репутації розуміють усталену оцінку фізичної особи, що ґрунтується на наявній інформації про її позитивні та негативні суспільно-значимі діяння, як правило, в певній сфері, що відома оточуючим, і в силу цього відображена в суспільній свідомості, як думка про особу з точки зору моралі даного суспільства чи соціальної групи.
За правилом ст. 275 ЦК України, фізична особа має право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб. Захист такого права здійснюється способами, встановленими главою 3 цього Кодексу.
Захист особистого немайнового права може здійснюватися також іншим способом відповідно до змісту цього права, способу його порушення та наслідків, що їх спричинило це порушення.
Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві.
Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини.
На підставі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим у відповідності до норм ЦПК в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін.
Згідно з ч. 3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.
Зі змісту ч. 1 ст. 60 ЦПК України вбачається, що доказування тих обставин, на які сторона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень, є обовязком цієї сторони.
Представником відповідача у судому засіданні не підтверджено законність вимоги до позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк»№397656-1-041-7 від 15.08.2007 року, оскільки особисті відомості, дані про батьків та відомості про зайнятість позивача не відповідають дійсності із даними при оформленні кредиту. Суд вважає, що заперечення представника відповідача є необґрунтовані, позовні вимоги не спростовані, тому суд діє в такому випадку відповідно до положень ст.ст. 10, 60 ЦПК України.
Позивачем надано достатньо належних та допустимих доказів на підтвердження приниження його честь, гідність та ділової репутації відповідачем та спричинення цим йому моральної шкоди, а представником відповідача не спростовано вимоги позивача по даній вимозі.
Діями ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»порушено особисті немайнові права позивача, які виразились у телефонних погрозах на телефон - НОМЕР_1, встановлений за адресою проживання батьків позивача - АДРЕСА_1 працівниками відповідача та у листах відправлених на вказану адресу з незаконною вимогою позивача сплатити борг по кредиту ПАТ КБ «Правекс-Банк», що супроводжує психологічний тиск як на позивача так і на його батьків.
Судом достовірно було встановлено у судовому засіданні факт порушення відповідачем права на повагу до гідності, честі та право на недоторканність ділової репутації позивача.
Суд вважає обґрунтованою думку позивача, оскільки дії відповідача в сторону позивача мають яскраво виражений негативний характер, принижують честь та гідність позивача з точки принципу людської моралі, принижують його ділову репутацію.
Згідно зі ст. 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання чи оспорювання, а також право на захист свого інтересу, який не суперечить принципам цивільного законодавства справедливості, добросовісності та розумності.
Як розяснив Пленум Верховного Суду України в постанові №4 від 31 березня 1995року зі змінами «Про судову практику в справах про відшкодування моральної(немайнової) шкоди»при заподіянні особі моральної шкоди обовязок по її відшкодуванню покладається на винних осіб незалежно від того, чи була заподіяна потерпілому майнова шкода та чи відшкодована вона.
Судом встановлено, що ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»завдала ОСОБА_1 моральну шкоду приниженням його честі, гідності та ділової репутації, оскільки в даному випадку мало місце порушення прав позивача, а саме: порушення конституційного права на повагу до честі, гідності та ділової репутації, яке закріплено в преамбулі Загальної декларації прав людини, гарантоване ст. 28 Конституції України та ст.ст. 270, 297, 299 ЦК України.
Фізична особа, особисте немайнове право якої порушено, в силу ст. 280 ЦК України має право на відшкодування майнової та (або) моральної шкоди, яку їй завдано у зв'язку з таким порушенням. Таким чином, підлягає відшкодуванню завдана фізичній особі матеріальна та (або) моральна шкода в результаті порушення будь-якого особистого немайнового права, що перелічені у главі 21 та 22 і перелік яких не є вичерпним.
Відповідно до ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування моральної (немайнової) шкоди.
Відповідно до ст. 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Конституцією України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань (ст. 34).Разом з тим відповідно до статті 68 Конституції України кожен зобовязаний неухильно додержуватися Конституції та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань відповідає обовязок не поширювати про особу недостовірну інформацію та таку, що ганьбить її гідність, честь чи ділову репутацію. Ніхто не може зазнавати втручання в його особисте і сімейне життя, крім випадків, передбачених Конституцією. Не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини.
Чинне законодавство не містить визначення понять гідності, честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних обєктів судового захисту. Відповідно до п. 4 постанови №1 Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»під гідністю слід розуміти визнання цінності кожної фізичної особи як унікальної біопсихосоціальної цінності, з честю повязується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло, а під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обовязків.
Пунктом 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»розяснено: якщо субєктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на відповідача може бути покладено обовязок відшкодувати моральну шкоду.
Компенсація моральної шкоди - це вчинення стосовно людини, котрій спричинено таку шкоду порушенням її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, певних дій, які спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів і процесів, викликаних - внаслідок цього порушення приниженням оцінки її гідності.
Право на компенсацію моральної шкоди - це можливість людини, котрій заподіяно таку шкоду внаслідок порушення її загальносоціальних (природних) прав чи свобод, вимагати від порушника його обовязку вчинити певні дії, спрямовані на усунення або ж послаблення в неї негативних психічних станів та процесів, викликаних (внаслідок цього порушення) приниженням оцінки її гідності; а також її можливості звернутися, в разі потреби, до компетентних національних чи міжнародних органів по примусове забезпечення виконання зазначеного обовязку.
У деяких випадках оцінка гідності людини стає безпосереднім, самостійним і, можливо, навіть єдиним обєктом умисного, цілеспрямованого її приниження. Але ця оцінка страждає також і тоді, коли відбувається порушення яких би то не було прав чи свобод людини. Підрив, руйнація гідності людини це неминучий ступник, соціальна «тінь»будь-чийого зазіхання на всяке її право, оскільки й у таких випадках у потерпілого зазвичай виникають почуття приниженості, образи й інші негативні переживання, стан психічної пригніченості тощо.
Таким чином, там, де є порушення якогось права людини чи якоїсь свободи, завжди потерпає її гідність. Отже, немає такого порушення права чи свободи людини, яке не призвело б до виникнення в неї конкретного права на компенсацію моральної шкоди, конкретної можливості вимагати такої компенсації.
Позивачем зазначено про завдання йому відповідачем моральної шкоди.
Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд виходить з принципів розумності та справедливості, а також враховує ступінь вини відповідача, глибину моральних страждань позивача, честь, гідність та ділова репутація якого була принижена, що порушило звичайний уклад його життя, спричинило моральні страждання.
З врахуванням наведеного, суд вважає, що заявлений розмір відшкодування позивачем у 100 000 гривень явно завищений.
Суд, виходячи з принципів розумності, виваженості та справедливості, визначає розмір грошової компенсації моральної шкоди, що підлягає стягненню з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь позивача ОСОБА_1 у розмірі 10000 гривень, що є відповідним, співрозмірним і справедливим відшкодуванням.
Вимоги позивача про відшкодування моральної шкоди в іншій частині не знайшли підтвердження, а тому в їх задоволенні слід відмовити.
Таким чином, дослідив обставини справи, перевірив їх наданими доказами, суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача в заявлених ним межах та про наявність правових підстав для часткового задоволення позову.
Керуючись ст.ст. 4, 10, 30, 60, 169, 209, 212-215, 218 ЦПК України, ст.ст. 15,16, 23, 277, 280, 297, 299 ЦК України, суд, -
В И Р І Ш И В :
позов задовольнити частково.
Стягнути з ТзОВ «ПрімоКолект. Центр грошових вимог»на користь ОСОБА_1 10000(десять тисяч) грн. в рахунок відшкодування моральної шкоди завданої честі, гідності та ділової репутації
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рекламный блок.
Загрузка. Пожалуйста, подождите...
Ваша реклама, здесь
хоть подскажите по 
не нарваться 
