Рекламный блок.

Вопрос к юристам или к знающим людям.В каких случаях происходит раздел имущества супругов?

В каких случаях происходит раздел имущества супругов?

В случае развода делится имущество, нажитое в период брака.

Семейный кодекс описывает порядк раздела имущества.

Стаття 67. Право на розпоряджання часткою у майні, що є
об'єктом права спільної сумісної власності
подружжя

1. Дружина, чоловік мають право укласти з іншою особою
договір купівлі-продажу, міни, дарування, довічного утримання
(догляду), застави щодо своєї частки у праві спільної сумісної
власності подружжя лише після її визначення та виділу в натурі або
визначення порядку користування майном.

2. Дружина, чоловік мають право скласти заповіт на свою
частку у праві спільної сумісної власності подружжя до її
визначення та виділу в натурі.

Стаття 68. Здійснення права спільної сумісної власності після
розірвання шлюбу

1. Розірвання шлюбу не припиняє права спільної сумісної
власності на майно, набуте за час шлюбу.

2. Розпоряджання майном, що є об'єктом права спільної
сумісної власності, після розірвання шлюбу здійснюється
співвласниками виключно за взаємною згодою, відповідно до
Цивільного кодексу України ( 435-15 ).

Стаття 69. Право подружжя на поділ майна, що є об'єктом права
спільної сумісної власності подружжя

1. Дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить
їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання
шлюбу.

2. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною
згодою.

Договір про поділ житлового будинку, квартири, іншого
нерухомого майна, а також про виділ нерухомого майна дружині,
чоловікові зі складу усього майна подружжя має бути нотаріально
посвідчений.

Стаття 70. Розмір часток майна дружини та чоловіка при поділі
майна, що є об'єктом права спільної сумісної
власності подружжя

1. У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної
власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними,
якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним
договором.

2. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити
від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне
значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне
забезпечення сім'ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно,
витрачав його на шкоду інтересам сім'ї.

3. За рішенням суду частка майна дружини, чоловіка може бути
збільшена, якщо з нею, ним проживають діти, а також непрацездатні
повнолітні син, дочка, за умови, що розмір аліментів, які вони
одержують, недостатній для забезпечення їхнього фізичного,
духовного розвитку та лікування.

Стаття 71. Способи та порядок поділу майна, що є об'єктом
права спільної сумісної власності подружжя

1. Майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності
подружжя, ділиться між ними в натурі.

Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу
майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги
інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають
істотне значення.

2. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше
не визначено домовленістю між ними.

3. Речі для професійних занять присуджуються тому з подружжя,
хто використовував їх у своїй професійній діяльності. Вартість цих
речей враховується при присудженні іншого майна другому з
подружжя.

4. Присудження одному з подружжя грошової компенсації замість
його частки у праві спільної сумісної власності на майно, зокрема
на житловий будинок, квартиру, земельну ділянку, допускається лише
за його згодою, крім випадків, передбачених Цивільним кодексом
України ( 435-15 ).

5. Присудження одному з подружжя грошової компенсації можливе
за умови попереднього внесення другим із подружжя відповідної
грошової суми на депозитний рахунок суду.

Стаття 72. Застосування позовної давності до вимог про поділ
майна, що є об'єктом права спільної сумісної
власності подружжя

1. Позовна давність не застосовується до вимог про поділ
майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,
якщо шлюб між ними не розірвано.

2. До вимоги про поділ майна, заявленої після розірвання
шлюбу, застосовується позовна давність у три роки.

Позовна давність обчислюється від дня, коли один із
співвласників дізнався або міг дізнатися про порушення свого права
власності.

Стаття 73. Накладення стягнення на майно, що є об'єктом права
спільної сумісної власності подружжя

1. За зобов'язаннями одного з подружжя стягнення може бути
накладено лише на його особисте майно і на частку у праві спільної
сумісної власності подружжя, яка виділена йому в натурі.

2. Стягнення може бути накладено на майно, яке є спільною
сумісною власністю подружжя, якщо судом встановлено, що договір
був укладений одним із подружжя в інтересах сім'ї і те, що було
одержане за договором, використано на її потреби.

3. При відшкодуванні шкоди, завданої злочином одного з
подружжя, стягнення може бути накладено на майно, набуте за час
шлюбу, якщо рішенням суду встановлено, що це майно було придбане
на кошти, здобуті злочинним шляхом.

Стаття 74. Право на майно жінки та чоловіка, які проживають
однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між
собою або в будь-якому іншому шлюбі
{ Назва статті 74 із змінами, внесеними згідно із Законом N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 }

1. Якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не
перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі,
майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на
праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено
письмовим договором між ними.

2. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності
жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в
будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього
Кодексу.
{ Стаття 74 із змінами, внесеними згідно із Законом N 524-V
( 524-16 ) від 22.12.2006 }

Отредактировал snegovik - 29 Декабря, 2010, 3:11

Спасибо за консультацию.
А как происходит раздел имущества нажитого во время совместного проживания до брака?И происходит ли вообще?

А как происходит раздел имущества нажитого во время совместного проживания до брака?И происходит ли вообще?

Никак: это собственность каждого из супругов.

Тогда еще вопросец).
Каким образом и в каком порядке определяется имущество нажитое в совместном браке?

Каким образом и в каком порядке определяется имущество нажитое в совместном браке?

Семейный кодекс по этому поводу говорит:
Стаття 60. Підстави набуття права спільної сумісної власності
подружжя

1. Майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та
чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від
того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення
домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо)
самостійного заробітку (доходу).

2. Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей
індивідуального користування, є об'єктом права спільної сумісної
власності подружжя.

при этом:

Стаття 57. Майно, що є особистою приватною власністю дружини,
чоловіка

1. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є:

1) майно, набуте нею, ним до шлюбу;

2) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але на підставі
договору дарування або в порядку спадкування;

3) майно, набуте нею, ним за час шлюбу, але за кошти, які
належали їй, йому особисто.

2. Особистою приватною власністю дружини та чоловіка є речі
індивідуального користування, в тому числі коштовності, навіть
тоді, коли вони були придбані за рахунок спільних коштів подружжя.

3. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є премії,
нагороди, які вона, він одержали за особисті заслуги.

Суд може визнати за другим з подружжя право на частку цієї
премії, нагороди, якщо буде встановлено, що він своїми діями
(ведення домашнього господарства, виховання дітей тощо) сприяв її
одержанню.

4. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є кошти,
одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі, яка їй,
йому належала, а також як відшкодування завданої їй, йому
моральної шкоди.

5. Особистою приватною власністю дружини, чоловіка є страхові
суми, одержані нею, ним за обов'язковим особистим страхуванням, а
також за добровільним особистим страхуванням, якщо страхові внески
сплачувалися за рахунок коштів, що були особистою приватною
власністю кожного з них.

Стаття 62. Виникнення права спільної сумісної власності
подружжя на майно, що належало дружині,
чоловікові

1. Якщо майно дружини, чоловіка за час шлюбу істотно
збільшилося у своїй вартості внаслідок спільних трудових чи
грошових затрат або затрат другого з подружжя, воно у разі спору
може бути визнане за рішенням суду об'єктом права спільної
сумісної власності подружжя.

2. Якщо один із подружжя своєю працею і (або) коштами брав
участь в утриманні майна, належного другому з подружжя, в
управлінні цим майном чи догляді за ним, то дохід (приплід,
дивіденди), одержаний від цього майна, у разі спору за рішенням
суду може бути визнаний об'єктом права спільної сумісної власності
подружжя.

Никак: это собственность каждого из супругов.

Вы бы не поленились прочитать хотя бы пост перед Вашим, где процитирована ст.74 Семейного кодекс, которая мягко говоря, говорит совсем другое нежели Вы.
Соотвествуйте Вашему нику, не вводите людей в заблуждение.

А как происходит раздел имущества нажитого во время совместного проживания до брака?И происходит ли вообще?

Как указано все в той же ст.74 СК раздел такого имущества производится в порядке указанном в моем первом посте и посте snegovik.
Но тут на претендующую сторону ложится также еще и обязанность доказывать, во-первых точную дату приобретения вещи, а также то, что в указанное время они действительно проживали одной семьей, а не были в разъездах\ссорах и т.п.

Отредактировал flame909 - 30 Декабря, 2010, 0:39

Cпасибо,но всеже-

Тогда еще вопросец).
Каким образом и в каком порядке определяется имущество нажитое в совместном браке?

Cпасибо,но всеже-

дык я вроде написал на 2 поста выше этого, ст. 60 и 57 как раз об этом.
Говоря проще - все что приобретено супругами пока стоял штамп в паспорте, и пока они до этого штампа жили "гражданским браком" (если смогут это доказать) и является "совместно нажитым имуществом"

Цитата
А как происходит раздел имущества нажитого во время совместного проживания до брака?И происходит ли вообще?

Никак: это собственность каждого из супругов.

Коллега, вам не стыдно? Не вводите в заблуждение человека.ст.74 Семейного кодекса.
flame909 прав, все что нажито в гражданском браке делится по полам, бремя доказывания лежит на истце.

спасибо.
но вопрос стоял немного иначе-во время совместного проживания не состоя в браке(ни в гражданском,ни в церковном).

Ст. 74 СК,даже живя в гражданском браке т.е. без росписи, т.е. фактически ведя общее хозяйство можно претендовать на раздел совместно нажитого имущества,только это нужно будет доказать,что был факт совместного проживания, что был факт приобретения вещи или имущества в указанный срок.
А под совместным проживанием вы что имеете ввиду?
Если жили в одном помещении и вели общее хозяйство- тогда совместное проживание.
И если хотите получить исчерпывающую информацию, да еще и на халяву изложите сут вопроса поконкретней.

Отредактировал snegovik - 4 Января, 2011, 21:30

Но насколько я знаю гражданский брак-это брак зарегестрированный в ЗАГСЕ.
А в остальном в принципе все понял.Спасибо.)

Но насколько я знаю гражданский брак-это брак зарегестрированный в ЗАГСЕ.
А в остальном в принципе все понял.Спасибо.)

Нет, под "гражданским браком" обычно имеется ввиду, совместное проживание без росписи, а то о чем вы подумали, это- брак зарегистрированный)))

"википедия" твердит об обратном.)

ну википедия- это уровень и авторитет)))
если серьезно- очень вредный ресурс.

)))Соглашусь отчасти.

тогда я продолжу за ТС,
как правильно составить имущественный иск (о разделе имущества) в суд?

одновременно возник вопрос - как составить апелляцию на решение суда о рассторжении брака?
написал заявление про оскарження, принес в канцелярию - сказали: так сейчас не делается, консультируйтесь у юристов.

перелопатил юридические форумы но не нашел ни токового ответа, ни образец заявления.

Стаття 294. Строки апеляційного оскарження

1. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом
десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у
справі, але не були присутні у судовому засіданні під час
проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу
протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

2. Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції
подається протягом п'яти днів з дня її проголошення. У разі якщо
ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує,
апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання
копії ухвали.

3. Апеляційна скарга, подана після закінчення строків,
установлених цією статтею, залишається без розгляду, якщо
апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав
для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
{ Текст статті 294 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

Стаття 295. Форма і зміст апеляційної скарги

1. Апеляційна скарга подається у письмовій формі.

2. В апеляційній скарзі мають бути зазначені:

1) найменування суду, до якого подається скарга;

2) ім'я (найменування) особи, яка подає скаргу, її місце
проживання або місцезнаходження;

3) ім'я (найменування) осіб, які беруть участь у справі, їх
місце проживання або місцезнаходження;

4) рішення або ухвала, що оскаржуються;

5) в чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість
рішення або ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають
значення для справи, та (або) неправильність установлення
обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої
відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи
оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне
визначення відповідно до встановлених судом обставин
правовідносин);

6) нові обставини, що підлягають встановленню, докази, які
підлягають дослідженню чи оцінці, обґрунтування поважності причин
неподання доказів до суду першої інстанції, заперечення проти
доказів, використаних судом першої інстанції;

7) клопотання особи, яка подала скаргу;

8) перелік документів та інших матеріалів, що додаються.

3. Апеляційна скарга підписується особою, яка її подає, або
представником такої особи.

4. До апеляційної скарги, поданої представником, має бути
додана довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження
представника, якщо ці документи раніше не подавалися.

5. До апеляційної скарги додаються копії скарги та доданих
письмових матеріалів відповідно до кількості осіб, які беруть
участь у справі.
{ Стаття 295 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

Стаття 296. Порядок подання апеляційної скарги
{ Назва статті 296 в редакції Закону N 2453-VI ( 2453-17 ) від
07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень Верховного Суду
України та Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після початку
діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

1. Апеляційна скарга подається апеляційному суду через суд
першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.
{ Частина перша статті 296 із змінами, внесеними згідно із
Законами N 3570-IV ( 3570-15 ) від 16.03.2006, N 2453-VI
( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення повноважень
Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого суду України з
розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в дію після
початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України з розгляду
цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010 року }

2. Суд першої інстанції на наступний день після закінчення
строку для подання апеляційної скарги надсилає її разом зі справою
до апеляційного суду. Апеляційні скарги, що надійшли після цього,
не пізніше наступного робочого дня після їхнього надходження
направляються до апеляційного суду.
{ Частина друга статті 296 із змінами, внесеними згідно із Законом
N 2453-VI ( 2453-17 ) від 07.07.2010 - зміни щодо здійснення
повноважень Верховного Суду України та Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вводяться в
дію після початку діяльності Вищого спеціалізованого суду України
з розгляду цивільних і кримінальних справ - з 1 листопада 2010
року }